Василь Іванович Баженов (12 березня 1737 —†13 серпня 1799) — видатний російський архітектор і педагог доби класицизму в Російській імперії. Працював як в формах типового класицизму, так і в фантастичних формах так званої псевдоготики.
Походив з родини псаломника, що служив в церкві.
Малював з дитинства. Працював на відбудові Головинського палацу в Німецькій слободі, що згорів.
На відновлювальних роботах познайомився з архітектором Дмитром Ухтомським.
Здібного хлопця взяли до Архітектурної школи, яку очолював Ухтомський.
Серед архітектурних творів Баженова: проекти Кам’яноострівського палацу і Смольного інституту в Петербурзі, колишній будинок Пашкова, нині будинок Російської державної бібліотеки в Москві, славнозвісні проект і макет Кремлівського палацу, а також кол. будинок Пашкова в Москві (1784—86), великий палацовий ансамбль в підмосковній садибі Царицино (1775—85), в якому були творчо використані елементи російської архітектури 16—17 століття і готики.
Останній твір Баженова — Михайлівський (інженерний) замок в Петербурзі (збудований 1792—96 з деякими змінами арх. В. Ф. Бренна).
Баженов був також художником, теоретиком архітектури та педагогом. Один з його учнів – архітектор Собору на честь ікони Казанської Божої Матері в Санкт-Петербурзі, Андрій Вороніхін.
Архітектурна творчість Баженова і особливо теоретичні погляди, викладені в його «Короткому нарисі про кремлівську будівлю», записці про реорганізацію Академії мистецтв та ін. документах, відіграли значну роль у розвитку рос. класичної архітектури 2-ї пол. 18—1-ї половини 19 століття.
Був посвячений у ложі «Латона» або «Девкаліона» не раніше 1774 р.
Був одним з керівників Ордена розенкрейцерів, поряд з Новіковим Н. І., Херасковим М. М., князями Ю. М. та Н. Н. Трубецькими.
