Бестужев Олександр Олександрович

Bestugev

Олекса?ндр Олекса?ндрович Бесту?жев — (літературний псевдонім — Марлінський) — (23 листопада 1797 — †19 червня 1837) — російський письменник, декабрист. Разом з Рилєєвим видавав альманах «Полярная звезда» (1823–1825).

Член Північного товариства (1824), активний учасник повстання на Сенатській площі.
У ніч на 15 грудня 1825 року з’явився з повинною в Зимовий палац, в той же день був відправлений у Петропавловську фортецю.

Засуджений по 1 розряду на каторжну роботу на 20 років. 22 серпня 1826 року термін скорочений до 15 років.

Після вироку відправлений у Роченсальм, а потім за особливим височайшим повелінням Бестужева заслано в Якутськ, 1829 переведено в діючу армію на Кавказ рядовим. У середині серпня 1829 року прибув до Тбілісі, зарахований в 41 єгерський полк.

У 1835 році підвищений в унтер-офіцери і відправлений в один з Чорноморських лінійних батальйонів, які перебували в експедиції проти горців. За відзнаку підвищений у прапорщики (1836). Загинув у сутичці з горцями на мисі Адлер.

Його твори, насичені романтичними легендами, яскравими деталями побуту й кавказькою екзотикою, були дуже популярними.

Тарас Шевченко в повісті «Музикант» дещо іронічно згадував пишномовність і риторичність Бестужева (один із персонажів повісті, захопляючись Бестужевим, намагався наслідувати його стиль).

Член ложі “Ключ до чесноти”.

Comments are closed.